- прикріплювання
- —————————————————————————————прикрі́плюванняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
прикріплювання
Смотреть что такое "прикріплювання" в других словарях:
прикріплювання — я, с. Дія за знач. прикріплювати … Український тлумачний словник
кріплення — я, с., спец. 1) Дія за знач. кріпити 1 3), 5). 2) Споруда в шахті зі стояків, рам і т. ін., що запобігає обвалам порід. 3) Деталі для скріплювання, з єднування частин машин і конструкцій. 4) Пристосування для прикріплювання, закріплювання чогось … Український тлумачний словник
підвіс — у, ч. 1) Пристрій для підвішування, прикріплювання чого небудь. 2) Те, що підвішують … Український тлумачний словник
тренчик — а, ч., спец. Вузький ремінець для прив язування, прикріплювання ременя до ложа гвинтівки, сідельних сумок і т. ін … Український тлумачний словник
швартов — а, ч., мор. Трос або ланцюг для прикріплювання судна, човна і т. ін. до пристрою на причалі тощо. •• Відда/ти шварто/ви відчалити … Український тлумачний словник
підколювач — 1 іменник чоловічого роду знаряддя для прикріплювання, підколювання підколювач 2 іменник чоловічого роду, істота той, хто ранить, підколює когось розм … Орфографічний словник української мови
швидкозшивач — а/, ч. Пристрій для підшивання, скріплювання паперів (перев. прикріплений у папці). || Папка з таким пристроєм … Український тлумачний словник
